ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПРОЦЕСІВ ДЕСТРУКЦІЇ КАРТОНУ АРХІВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Дубина О.М., кандидат хімічних наук, доцент,
Харківський національний аграрний університет
імені В. В. Докучаєва, п/в «Докучаєвське-2», Харківський район, Харківська обл., 62483, Україна;
Панченко В.Г. кандидат хімічних наук, доцент,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків,61022, Україна,
е-mail: Valentina.Panchenko@karazin.ua;
Ткаченко В.П., кандидат хімічних наук, с.н.с.
Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії, м. Харків, пр. Академіка Підгорного, 1/60, м. Харків, 61046, Україна.


ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПРОЦЕСІВ ДЕСТРУКЦІЇ КАРТОНУ АРХІВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Страховий фонд документації (СФД) України – це упорядкований банк документів, зафіксованих на мікрографічній плівці чи інших компактних носіях інформації, які прийняті на державний облік та довгострокове надійне зберігання [1,2]. Першочерговими задачами організацій та установ, які працюють у сфері СФД, є накопичення документів на відповідних носіях інформації, їх облік, та, особливо, забезпечення їх довгострокового зберігання. Документи СФД зберігаються як в паперових формах так у мікро формах, що виконуються на фото-, кіно-, магнітострічках або, як в останній час, на оптичному диску. Сучасним методом зберігання документів є переведення інформації з традиційних носіїв у нове електронне середовище. На жаль, на сьогодні електронний архів СФД в Україні знаходиться лише на початковій стадії створення.
Для зберігання архівних документів у паперовому форматі на сьогодні найчастіше використовують коробки, папки тощо, виготовлені з картону. Основним компонентом паперової маси є целюлозне волокно, що може бути виділене з деревени різними способами [3]. У процесі зберігання відбувається старіння як документів, так і матеріалів, із яких для них виготовлено тару. Однією з головних причин недовговічності паперу є гідролітична деструкція целюлози, що каталізується кислотами, які накопичуються в папері в процесі природного старіння. Основними хімічними процесами, що при цьому спостерігаються, є такі: гідролітична деструкція полімерних молекул целюлози; окисна деструкція макромолекул, що каталізується іонами металів і енергією електромагнітного випромінювання; механохімічне руйнування, обумовлене механічними навантаженнями в процесі зберігання і використання документів. На стан паперу впливає також зміна температури та вологи при зберіганні. У процесі старіння утворюються органічні кислоти, які в свою чергу каталізують подальшу деструкцію. Тому контроль кислотності (рН) паперових форматів під час довгострокового зберігання архівних матеріалів є важливою задачею.
Нами був проведений аналіз зразків картону різних років виробництва, з якого виготовлені коробки для Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТА). Метою досліджень було виявлення реального стану паперових форматів щодо їх кислотності, вплив на цей фактор терміну виготовлення картону, а також розроблення рекомендацій для покращення зберігання архівних документів. У роботі вимірювали значення рН водних витяжок картону з архівосховищ 1975, 1985, 1995 і 2005 років закладання документації. Отримані результати свідчать, що в 70-80-і роки минулого сторіччя коробки для зберігання архівних документів виготовлялись з безкислотного картону, який має достатній лужний резерв. Значення рН водних витяжок, отриманих з кришок коробок, для картону 1975 року виготовлення становить 7.2, для картону 1985 року - 7.1. Починаючи з 90-х років і до 2005 року на виготовлення коробок для архівосховищ використовували картон з малим лужним резервом. Водні витяжки таких картонів мають слабокислу реакцію: значення рН в середньому становить 6.5. Ще гірший стан збереження тари, виготовленної з картону більш пізнього терміну виробництва, спостерігається для папок. Так, значення рН водних витяжок з елементів папок становить близько 5.7. Аналіз результатів визначення рН водних витяжок картону, з якого виготовляється тарна продукція, свідчить про необхідність використання тільки картонну продукцію з достатньою буферною ємністю (лужним резервом). Таку властивість має безкислотний картон, зокрема електроізоляційний картон вітчизняного виробництва ("Крафт-електрик").
Враховуючи вищезазначене та досвід зарубіжних країн [4], нами сформульовано ряд пропозицій щодо збільшення довготривалості та гарантій збереження архівних документів. Серед них можна виділити такі: необхідність дотримання вимог нормативних документів щодо зберігання та устаткування архівосховищ; використання для виготовлення тарних коробок та інших форм упакування документів тільки архівного безкислотного картону; впровадження жорсткого попереднього контролю на кислотність картону, що планується до використання для виготовлення тари архівосховищ; окремо зберігати документи постійного та тимчасового зберігання.

Список використаних джерел
1. Про страховий фонд документації України: закон України від 22 березня 2001 р. № 2332. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2332-14.
2. Про затвердження Положення про Державну архівну службу України: постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 870 – Київ // Офіційний вісник України. – 2015, № 88. – С. 2930.
3. Иванов С.Н. Технология бумаги / С.Н. Иванов. – Москва: ОАО «Московская типография № 2». - 2006. - 698 с.
4. Отечественный бескислотный картон для консервации документов: особенности, свойства и его роль в процессе обеспечения сохранности архивных фондов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.archiv.nnov.ru